налучати

-а́ю, -а́єш, недок., налу́чити, -чу, -чиш, док., розм.

1) перех. і без додатка. Спрямовувати зброю в ціль: націлювати.

2) неперех., у що, на що. Опинятися де-небудь, потрапляти кудись.

3) перех., рідко. Зустрічати кого-, що-небудь.